загострювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
гострити — гострю/, го/стриш, недок., перех. 1) Робити гострим (у 1 знач.). 2) перен., рідко. Робити більш проникливим, напруженим; загострювати (увагу, розум і т. ін.) … Український тлумачний словник
дражнити — дражню/, дра/жниш, недок., перех., розм. 1) Навмисне злити кого небудь, викликати гнів у когось; дратувати, дрочити. 2) ким, чим. Насміхатися з кого небудь, вигадуючи образливі прізвиська. 3) Викликати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; … Український тлумачний словник
дратувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Викликати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; роздратовувати, злити. 2) Навмисне злити, виводити з терпіння кого небудь, викликати гнів у когось; дражнити, дрочити. || ким, чим. Висміювати когось, беручи до… … Український тлумачний словник
загострити — див. загострювати … Український тлумачний словник
загострювання — я, с. Дія за знач. загострювати і стан за знач. загострюватися … Український тлумачний словник
загострюватися — юється і рідше загостря/тися, я/ється, недок., загостри/тися, го/стриться, док. 1) Ставати гострим на кінці, на краю. || Ставати тоншим, звужуватися, робитися більш кутастим (про риси обличчя). 2) перен. Робитися більш витонченим, чутливішим,… … Український тлумачний словник
заїдатися — а/юся, а/єшся, недок., заї/стися, ї/мся, їси/ся, док. 1) Під час їди забруднювати їжею обличчя біля рота. 2) з ким. Сваритися, загострювати стосунки. 3) тільки недок. Пас. до заїдати 3) … Український тлумачний словник
заточувати — I ую, уєш, недок., заточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех., тех. Робити гострим; загострювати. II ую, уєш, недок., заточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех. 1) діал. Закочувати. 2) розм. Спричинювати втрату рівноваги. 3) розм. Заносити вбік … Український тлумачний словник
згострювати — юю, юєш, недок. Те саме, що загострювати … Український тлумачний словник
